Ботанічна характеристика
- Назва: Самшит або Буксус (Buxus)
- Родина: Самшитові
- Батьківщина: Європа, Азія, Африка, Америка
- Стилі та форми: роздвоєний стовбур, прямостоячий, дерево на коренях
Опис
Самшит, або Буксус, — це вічнозелене дерево або кущ, рід якого налічує близько 70 видів. Буксус росте повільно, що робить його ідеальним для формування бонсаю, а в дикій природі він може досягати висоти до 2 метрів і жити до 500 років. Листя у самшита овальні, загострені, часто майже округлі, шкірясті, з цільними краями і темно-зеленого кольору. Самшит цвіте дрібними, одностатевими, без пелюсток, але ароматними квітками, які можна побачити навесні у квітні. Також на самшиті з'являються плоди у вигляді тригніздних коробочок із шпорцем. Коли вони дозрівають, розтріскуються і розкидають блискучі насінини.
Розташування
Самшит любить яскраве розсіяне світло і сонце, але влітку, в полудень, його потрібно захищати від прямих сонячних променів. Влітку самшит чудово почувається на відкритому повітрі біля високих рослин, що створюють тінь. Самшит любить періодичне обприскування відстояною водою. Виносити самшит на вулицю можна навесні, коли мине загроза заморозків, а восени заносити назад, коли почнуть настають перші холоди. Зимівля для самшита повинна бути в прохолодних умовах не нижче +7 °C із обмеженим поливом ґрунту.
Полив
Влітку самшит поливають рясно, а взимку — помірно, залежно від висихання ґрунту.
Підживлення
Самшиту підходять добрива для азалій. Підживлення здійснюється з березня по серпень кожні два тижні.
Ґрунт
Підійде ґрунт, що містить дві частини глини, дрібнозернистого гравію або кам'яної крихти та гумусу. Також підійде готовий ґрунт для вуличних бонсаїв або субстрат із акадами (японської спеченої глини), піску та торфу у співвідношенні 2:2:1.
Пересадка
Самшит пересаджують щороку, але ємність для пересадки не повинна бути надто великою, щоб рослина не сповільнила своє зростання. Дренаж є обов'язковим.
Формування та обрізка
Формувати самшит потрібно, коли він ще в ранній стадії розвитку, оскільки згодом його важко змінити. Молоді гілки можна формувати за допомогою дроту, а старі — за допомогою натяжних пристосувань. Молоді пагони потрібно підстригати, коли вони досягнуть 10 см у довжину. Влітку їх вкорочують на 1-2 см.
Розмноження
Самшит розмножується насінням і живцями. Насіння має дуже тривалий період спокою. Живці важко вкорінюються, тому їх розмножують у літньо-осінній період, коли вони починають набувати напівздерев'янілої основи. Їх зрізають наприкінці літа, довжиною не менше 7 см. Живці повинні мати 2-3 міжвузля, а для кращого вкорінення використовують підігрів ґрунту у кімнатній теплиці та фітогормони (корневін, гетероауксин).
Шкідники та хвороби
Якщо у самшита спостерігається деформація листя, уповільнення росту або поява липких воскових утворень, це може свідчити про хворобу псилою. У такому випадку потрібно видалити уражені частини рослини.
При надто сухому повітрі через нестачу вологи листя самшита може скручуватися або засихати. Необхідно відрегулювати полив і обприскувати рослину.
Не можна допускати застою вологи, оскільки це може призвести до появи коричневих плям на листі. У такому випадку слід зменшити полив або забезпечити якісний дренаж.
Самшит може бути уражений павутинним кліщем, щитівкою, галлицею, попелицею. У таких випадках необхідно використовувати інсектициди.
Отруйні властивості
Варто знати, що всі частини самшита, особливо листя, є отруйними. Самшит містить близько 70 алкалоїдів, зокрема циклобуксин D. У корі та листі самшита міститься близько 3% алкалоїдів. Для собак смертельною дозою може бути 0,1 мг на кілограм маси тіла циклобуксину D при пероральному прийомі.
